2 березня – Прощена неділя: традиції та погодні прикмети свята

За новим церковним календарем православні згадують священномученика Феодота та святителя Іова, митрополита Київського і всієї Русі. Сьогодні також – Неділя сиропусна, відома як Прощена неділя.

Феодот жив у III-IV століттях на Кіпрі. Він усе життя сповідував християнство, навернув до віри чимало язичників і став єпископом міста Кірінії.

У ті часи йшли жорсткі релігійні гоніння на християн – Феодота схопили за рішенням намісника і судили. Святий не відмовився від віри, і кати так і не зуміли зломити його волю. Тоді Феодота посадили до в’язниці, звідки він вийшов тільки після рішення імператора Костянтина Великого. Єпископ продовжив службу в рідному місті, але через два роки помер.

Іов (у миру – Іван Матвійович Борецький) народився 1560 року, у селі Бірче (нині Львівська область). Він був православним митрополитом у Києві та прославився своїм благочестям, благодійністю та захистом православ’я проти унії. Іов знав стародавні мови, був ректором і викладачем латинської мови в школі Львівського братства. Пізніше став священником у Києві та вчителював у своїй церковнопарафіяльній школі, а 1615 року став першим ректором Києво-братської школи. У 1619 разом із дружиною прийняв чернецтво і став ігуменом київського Михайлівського монастиря.

1620 року, з благословення Константинопольської патріархії, патріарх Єрусалимський Феофан ІІІ поставив Іова православним митрополитом Київським. Відновлення православ’я в Києві стало можливим завдяки збройній підтримці козаків гетьмана Петра Сагайдачного. Але 1621 року королівські універсали оголосили митрополита Іова шпигуном, тоді ж Іов подав протест проти уніатського митрополита за неправдиву інформацію. Гетьман Сагайдачний, почувши про уніатське свавілля, знову приїхав до Києва, і все Військо Запорозьке записалося до київського Богоявленського братства – так вони стали покровителями й захисниками православ’я в Київському воєводстві. Пізніше Іов видав грамоту “Порада в благочесті”, в якій закликав православних міцно триматися законно відновленої ієрархії.

Помер митрополит 1631 року, був похований у Михайлівському монастирі в Києві.

Також 2 березня за старим і новим стилем – Неділя сиропусна, відома як Прощена неділя, а також останній день Сирного тижня (Масляна, Масниця).

Цього дня закінчується вживання в їжу молочних продуктів – сиру, масла і яєць, відзавтра починається Великий піст. Напередодні нього заведено один в одного просити пробачення, щоб очистити серце від гріхів, звідси і назва дня – Прощена неділя.

Іменини сьогодні за церковним календарем у Федота, Миколи, Арсенія та Йосипа. За старим стилем день ангела у Миколи, Порфирія, Романа, Михайла, Павла, Марії, Маріанни, Федора.

У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до святих, як до заступників за нас перед Господом – просять допомоги і захисту, зміцнити у вірі, дати терпіння і сил винести всі життєві випробування. У Прощену неділю заведено примирятися з усіма і просити прощення, навіть якщо ви думаєте, що не ображали людину. Не менш важливо і прощати самому – це до певної міри перевірка, чи готовий вірянин до серйозної роботи над собою.

У храмах у Прощену неділю в храмах читають рядки Євангелія від Матвія: “Якщо ви будете прощати людям їхні провини, то пробачить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям їхніх провин, то й Отець ваш не пробачить вам провин ваших”. Після вечірнього богослужіння звершується особливий чин прощення – священники і парафіяни просять один в одного пробачення.

За народними звичаями у Федотів день перевіряють стан інвентарю, перебирають насіння для посіву. На стіл в останній день Масниці ставлять вареники з сиром та іншими начинками, налисники і всілякі пироги. 

Одна з прикмет цього дня: потрібно принести і поставити в домі червону герань – “калачики” по-народному – вважається, що тоді весь рік буде вдалим.

У церковне свято 2 березня, як і в будь-який інший день, не слід бажати зла, відмовляти в допомозі, особливо ображати будь-кого або сваритися – це суперечить сенсу цього дня. Церква засуджує брехню, лінь, заздрість і жадібність.

Сьогодні не радять займатися рукоділлям, особливо зашивати дірки і пришивати ґудзики – вважається, що так можна “пришити” непотрібні турботи. Також у народі вважають, що в Прощену неділю не слід займатися фізичною працею, а краще присвятити день спілкуванню з рідними та близькими.

У народі 2 березня – свято Федот Вітронос, яке прозвали так через сильний вітер. За прикметами дня судять про погоду навесні та влітку: яка сьогодні погода – таким і липень буде; сніг іде – весна буде довгою; довгі бурульки – до затяжної весни; південний вітер – до спекотного літа. За народним повір’ям цього дня закипають і пробиваються наверх підземні джерела, тому починається велика відлига. Але, якщо замість очікуваного потепління вдарить мороз, тоді кажуть: “Федот – та не той”.

 

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014913″]

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова